Привет-привет!
Сегодня хочу поделиться воспоминаниями о создании самой популярной истории из написанных на данный момент. Для меня, как для автора она с первой и до последней минуты была вызовом. Ведь сдесь я попытала счастья сразу в двух новых для себя поджанрах: от ненависти до любви и криминальный боевик.
Впрочем и тот и другой, по моему сугубо личному мнению, отыграла весьма неординарным образом.
Не дивуйся. Це не жарт і не описка.
Я насправді вважаю заздрість хорошим почуттям, яке не завжди заслуговує на осуд і якого, тим паче, не варто соромитися. Звісно, якщо воно не призводить до підступних вчинків, зради, конфліктів... Все це вибір людини. Та про питання моралі пізніше. Насамперед ця публікація призначена для тих, хто не хоче варитися у дріб'язкових сварах, а хоче зростати та покращувати власне життя.
Сьогодні я хочу розпочати розкривати тему, з розумінням якої моя творчість зробила неймовірний стрибок уперед. Це створення персонажу.
В моїх перших історіях я умисне уникала зображати зовнішність та поглиблюватися у характер. Мені здавалося, що так читачеві буде легше вигадати щось своє. Те, що сподобається саме йому. Але це так не працює. Адже у мене самої також не було повної картини перед очима, тож герої були скупченням кліше.
Написання книги зазвичай передбачає створення світу, в якому живуть, розвиваються, долають перепони та закохуються герої. Не важливо, чи реальний цей світ, чи вигаданий, в ньому існують такі правила, які встановлює автор.
NB Відсутність уявлення про те, де доведеться існувати персонажам, одна з причин, чому у автора не виходить зробити, так би мовити, об'ємну картину світу. Складається враження, що герої весь час знаходяться в одному й тому ж місці.
Особливо це стосується фентезі та фантастики, де читач, окрім основного сюжету, хоче поринути у новий незвіданий всесвіт.
В цьому плані VGAME - найскладніша з моїх робіт. Адже продумати довелося аж два світи: реальний та віртуальний.
У цій статті я хочу трохи відкрити читачеві те, що не було описано на сторінках двох перших книг, але є підґрунтям всієї трилогії. Також не виключено, що вона допоможе мені у роботі над поглибленням описів у книгах, на недостатність яких скаржаться деякі читачі.
Отже, де і коли носило Марину Петренко у серії книг VGAME.
Почнемо з більш простого. Оскільки реальний світ більш зрозумілий будь-якому читачу.
Події відбуваються у недалекому майбутньому. Дуже недалекому - років п'ять-десять наперед. Я впевнена, що саме в такому проміжку з'явиться згадана в трилогії технологія (принаймні я на це сподіваюся).
Що стосується географії, то вона доволі широка. І відрізняється від книги до книги.
Перша книга "Бета-життя Сорану"
Друга книга "Нові боги Сораносекай"
Переходимо до віртуальної реальності. Тут уже уяві автора є де розгулятися.
Почну з назви. Її підбирала доволі довго. Нещодавно знайшла першу версію обкладинки і дуже здивувалася, побачивши "Шуран". Це була просто вигадана назва, але навіть на неї в інтернеті були збіги.
NB Я завжди перевіряю імена та назви, щоб раптом не з'явився персонаж аж занадто схожий на реальну людину або я мимохіть не стала плагіаторкою.
Пояснення прояви саме такої назви читач бачить аж у другій книзі, але тобі я по-дружньому розповім 😉.
Соран походить від словосполучення японською "сорáно секáй", що означає "небесний світ" або "пустий світ". Чому саме так? Читай. Де шукати, я вже підказала.
Потрапивши у віртуальну реальність гравець бачить щойно народжений світ. Він багато в чому ідентичний реальності, тобто там працюють закони фізики. Є сходи сонця та заходи, кліматичні зони тощо. Але все ж він невловимо змінюється щомиті, удосконалюючись.
Географія Сорану доволі широка. Для того, щоб пішки дістатися від краю до краю континенту необхідно кілька місяців. Звісно, є їздові тварини, транспорт, польоти, телепортації, в решті решт, але для всього є логічні обмеження.
Тепер давай трохи конкретики.
В світі існує шість рас:
В залежності від власних бажань гравець може обрати клас та зовнішність. Стать змінювати не можна.
Три раси світлої фракції й три темної.
Серед них є умовний паритет, хоча умови для розвитку різні. Наприклад, такі відлюдьки як орки мають лише одне стартове місто, в той час як люди розкидані по всьому континенту.
Як я вже згадувала, є різні кліматичні зони. Льодовики на північному заході, степи на сході, гори в центрі, на півдні море та пустелі. Решта ліс та лісостеп.
Пори року незмінні. Мабуть Соран стоїть на трьох слонах. Але погода змінюється, до того ж зазвичай несподівано.
Чудовий новорічний звичай бажати собі щось під бій курантів відомий багатьом. Коли я вперше про нього дізналася, в мене магія цього ритуалу спрацювала, і дуже швидко. На жаль, так вийшло лише вперше. Та й обмеження всього лише на одну заповітну мрію не надто мені подобається.
З роками я розібралася як працює ця магія, і чому не працює... І це одна з причин, чому я ділюся своїми знаннями з тобою.
Перше, що треба зробити, з'ясувати, в яких сферах життя необхідні досягнення. Я довго експериментувала й зрештою прийшла до вісьмох:
Послідовність може змінюватися. Наразі це не має значення.
Список сам по собі передбачає наявність деякої кількості пунктів. Прикро, але дуже часто ми навіть не усвідомлюємо чого насправді хочемо. Отже, якщо в тебе є заповітна мрія купити автівку, і ні про що інше ти навіть не замислюєшся, мушу тебе розчарувати: гра не варта свічок.
Скоріше за все, мети ти не досягнеш через її надвисоку важливість. А якщо все ж таки зможеш, ризикуєш втрати щось натомість. Здоров'я наприклад.
Тому, для початку, раджу (не наполягаю, а просто раджу) скласти список зі ста бажань. Це можуть бути як матеріальні речі, так і ментальні і духовні здобутки. Наприклад, написати дисертацію чи здобути нагороду, визнання. Головне не зосереджуватися на тому, як близько чи далеко ти від виконання мрії. Пиши все, що в голову прийде.
І не хвилюйся, якщо джерело бажань дуже швидко вичерпається, бо це саме той час, коли варто перейти від "глобального" до "буденного". Наприклад, поміняти нарешті скатертину на кухні. Та пам'ятай про основний критерій - це обов'язково має робити тебе щасливіше. Інакше це вже не мрія.
Ця проста вправа допоможе твоєму розуму стати більш гнучким, а також дасть тобі сто причин рухатися, коли натхнення раптом зникне.
Та не поспішай призначати кожне своє бажання метою на рік. Пам'ятай, що ціль має бути:
Цілей не повинно бути надто багато. Особисто я не раджу встановлювати більше трьох в одній сфері життя. Збільшити кількість можна лише в тому разі, коли всі попередні будуть виконані протягом року. Це вбереже від розпорошення уваги та відкладання важливого.
NB Особисто я не сумніваюся в тому, що список доведеться доповнювати. Адже таке часто відбувається, коли береш своє життя під контроль.
Раніше я вже казала про "заповітність" мети. Адже, щоб невпинно йти до фінішу, ти маєш відчувати потребу. Та дуже часто під впливом суспільної думки або моди ми починаємо мріяти про те, чого насправді не потребуємо.
Для перевірки раджу просто уявити, що мрія здійснилася. Що ти відчуваєш при цьому? Чи наповнюється твоя душа радістю, чи тебе просто роздуває пиха?
Слово - одна з наймогутніших сил у нашому світі. Слово лікує та вбиває. І це не метафора. Спитай у психологів.
Тому те, як сформульована твоя мета, безпосередньо впливає на її виконання.
Не полінуйся витратити кілька додаткових хвилин та надай своїм цілям:
Корисним буде додати цілі, які мають конкретні дати виконання, до робочого календаря на рік. Це допоможе контролювати процес та тримати фокус.
В минулому році я зробила собі закладку у щоденник, на яку виписала всі прагнення за вищезгаданими сферами. І цей метод показав себе дуже ефективним, якщо ти більш менш регулярно заглядаєш у записну книжку.
Обов'язково відмічай досягнення. Розповідай друзям. Святкуй з родичами. Даруй собі подарунки. Закріплюй у своїй свідомості відчуття успішної людини.
Ну і насамкінець обіцяний подаруночок: 8 аркушів для цілей за сферами, а також та сама закладка, що допоможе підтримувати фокус протягом року. Роздрукуй її на аркуші з двох сторін і поклади у щоденник.
УВАГА! Книгу переклала українською мовою. Читати на Букнет.
Привет! Лена, неунывающий автор, снова с тобой. И сегодня хочу посоветовать к прочтению одну презабавнейшую историю. В ней есть преодоление себя и жизненных препятствий, настоящая дружба и, конечно же, прекрасная девушка для героя.
Я впевнена, кожен автор-початківець замислювався над цим питанням.
Особисто мені достатньо важко налаштуватися на роботу. Пам'ятаю, свій страх у школі до написання твору на вільну тему. А все тому, що тоді моя творчість не мала жодної системи. Текст був суцільним потоком думок, часто зі втратою основної думки, а іноді - зовсім без неї. І звісно, кожного разу це був великий роман, якому не судилося бути написаним.
Вітаю, творчі душі! Я вчу і вчуся разом з вами, тому сьогодні будемо розглядати тему електронних розсилок та використання їх для просування ...
.jpg)
.jpg)
