Секрети вдалих описів та як вони можуть покращити твої тексти

Ех, як не прикро це визнавати, але маю перший пропуск публікації в минулу п'ятницю. Зате я встигла завершити новорічну конкурсну роботу, тож сварила себе не дуже сильно.

Можливо це через те, що тема цього допису для мене складна, так просто не підступишся. Мова йтиметься про описи, їхнє значення в тексті та використання для розвитку сюжету й підсилення почуттів.

Навіщо потрібні описи

Я належу до небагаточисельної когорти письменників, які на початку свого шляху мало уваги приділяють описам. Пригадую, що в перших моїх роботах їх не було зовсім. Причиною того було нерозуміння, навіщо ті описи взагалі потрібні, особливо довгі та розлогі, які часто зустрічаються у великих романах. Я не хотіла, щоб мої читачі нудилися, дізнаючись непотрібні деталі, які не мають жодного відношення до основної лінії оповідання.

Але одного разу мій бета-читач спитав: "А чому у тебе немає опису кабінету? Я не розумію, де вони знаходяться". Тоді я усвідомила першу функцію опису - занурення персонажів у світ. Адже, якщо читач "не бачить", де знаходяться герої, вони наче повисають в просторі (як у тій "Матриці") серед білого нічого.

Другу функцію опису я використовувала і до того - це передання емоцій (характеру) персонажів. Адже погода, наприклад, дуже часто відображає наш емоційний стан, а інтер'єр, одяг, оздоблення - звички та характер. Тож замість розлогого занурення в опис історії персонажа, його характеру і т.п., можна просто описати місце, де він або вона живе чи яку їжу полюбляє.

Ще одна не очевидна функція опису - просування сюжету. Зміни, які відбуваються в навколишньому середовищі героя можуть дуже добре відобразити зміни його внутрішнього світу. Але для реалізації цієї функції автор чи авторка повинні добре розуміти, що саме вони хочуть сказати й підібрати відповідний різновид опису.

Які бувають описи

Для виконання кожної з функцій необхідні свої види викладення, які не будуть обтяжувати твою оповідь, а робити її більш динамічною, поглиблювати почуття, нарощувати напругу під час кульмінації. Умовно я розподілила їх на три групи.

Опис предметів. Сюди я віднесла все, що стосується фізичного оточення: інтер'єр, пейзаж, погода і т.п. Це найбільш розповсюджена і різноманітна група. Але є й інші.

Опис відчуттів. Іноді при описі ми забуваємо, що люди мають не тільки зір. Але подумай, які сильні емоції може викликати пісня, що лунала для вас із вашим першим коханням, або аромат улюбленої з дитинства страви. А пам'ятаєш, як обпалює морозного дня щоки вітер? Обов'язково використовуй всі органи чуття читача, і тоді твоя історія стане насправді реалістичною.

Опис в дії. Намагайся зображувати об'єкти та явища в русі. Дії самих предметів або взаємодія з персонажем оживляють текст. Наприклад, гори тягнуться в небо, дерева коливаються під легким вітром, краплі з неба миттєво перетворюють зачіску на потворну паклю...

Можливі помилки при написанні описів

Хоч яким корисним для твоєї оповіді є створення образів, важливо при цьому не робити помилок. Основний негативний наслідок - твої тексти стають нецікавими та нудними.

Використання загальних слів. Наприклад, вислів "красива різдвяна ялинка" не несе читачеві жодної інформації. Чи була та ялинка прикрашена кульками, чи за старим звичаєм цукерками та горіхами? Якого вона була розміру, де стояла? Згаданий вислів можна прибрати без жодних втрат для тексту. Він нічого не повідомляє нам ані про родину, в будинку якої стояла ця прикраса, ані про саму прикрасу. Підбирай точні характеристики.

Опис заради опису. Будь яке слово в твоєму тексті повинно просувати читача сюжетом. А деталізація оточення повинна виконувати одну з функцій, які я вказала вище. Якщо цього не відбувається, варто переглянути текст ще раз та скоротити його.

Зайві зупинки. Розташовуй свої описи так, щоб вони вписувалися в основний потік оповіді. Якщо в динамічній сцені читач "спотикається" об розлогу деталізацію, інтерес до оповіді знижується. Втрата темпу - гарантія байдужості до найгарячішої кульмінації.

Заключні думки

Загальний підхід до описів - це експерименти та практика! Спробуй різні техніки та стилі, шукай свою "золоту середину" між яскравим потоком фантазії та інформативністю, або між лаконічністю та інформативністю. Обов'язково пропонуй читати тексти людям, які дають критичний відгук. Часто запитуй себе: "Навіщо ці слова є в моєму тексті?"

Бажаю тобі вдосконалення навичок та найцікавіших історій.

З Різдвом Христовим і до зустрічі на друкованих сторінках!